Щойно настали часи президентства Володимира Зеленського, які за його обіцянками і надіями прихильників мають кардинально позитивно змінити Україну. 

Однією із обіцянок було тотальне оновлення влади від пережитків минулих корумпованих часів. Та, нажаль, цю подію сприйняли, як сигнал якраз багато усунених від влади чиновників-злочинців. Багато хто нарікає на те, що чинний Президент чомусь пасивний в питанні відновлення повноважень явним злочинцям з минулого. Та наразі, не слід робити поспішних висновків, адже між «стати Президентом» і «укріпити свою силу на цій посаді» має пройти певний час. Тим більше, що Володимир Олександрович зіткнувся із серйозним «ополченням», яке у всій красі демонструють депутати Верховної Ради. Саме їм зараз вигідне нашестя старих корупціонерів-чиновників, адже це б’є по рейтингах Глави Держави. Але Президент наведе порядок з пережитками злочинного минулого, серед яких можна безпосередньо зупинитися на постаті екс-прокурора Обухівського району Юрія Дикого.

До Юрія Дикого знову з’явилась особлива цікавість після того, як він намагався відновитись на посаді. Та на щастя постанова Шостого апеляційного адмінсуду від 22 травня встановила відмову у визнанні незаконним наказу про звільненні екс-прокурора Обухівського району. Думаємо, якщо б це сталось (його поновили), то ця справа отримала б вкрай масштабний розголос і спротив від народу. Попри позитивний для України вирок, треба бути пильними, адже статистика свідчить що такі корупціонери, як Юрій Дикий, не здаються. І вже невдовзі від нього можуть бути нові спроби прорватись в сучасну історію держави. А найкращий спосіб вберегтись – це бути проінформованими.

Варто підкреслити, що цей екс-прокурор «дико» зухвалий. Він вимагав, окрім поновлення,  стягнути з Генпрокуратури середній заробіток за час його відсутності на роботі у розмірі 601 тис. грн, а також 100 млн грн моральної шкоди. На щастя суд і в цьому клопотанні був справедливий та у задоволенні цих вимог Дикому теж відмовив.

Щодо біографії, то Дикий Юрій працював в органах прокуратури з 2002 року на посаді помічника прокурора Вишгородського району. У липні 2014 року він був призначений на посаду прокурора Обухівського району строком на 5 років. Саме в Обухівському районі розцвіло його корупційне свавілля. За що він був звільнений наказом Генпрокурора від 15 січня 2015 року. Якщо точніше, то в наказі про звільнення було вказано, що його звільняють за порушення присяги працівника прокуратури, скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури. Якщо точніше, він  вступив у позаслужбові стосунки з групою осіб з метою отримання неправомірної вигоди у вигляді земельної ділянки у розмірі 1 га за адресою с. Плюти, Обухівського району за закриття кримінального провадження стосовно певної особи.

Щодо самої справи, то Дикого та ще чотирьох осіб обвинуватили у вимаганні у Григорія Маловічка у 2014 році ділянки площею 1 га у с. Плюти Обухівського району в обмін на закриття стосовно Маловічка справи за статтею «шахрайство». Григорій Маловічко у 2006-2010 рр був депутатом Запорізької міськради від Партії регіонів. В нього також не ідеальна репутація, та це аж ніяк не дає підстав вчиняти проти нього протиправні дії. ЗМІ повідомляли, що у деяких колах він був відомий за прізвиськом «Кріт», оскільки отримав у власність велику кількість підвальних приміщень за дуже підозрілими схемами.

Нацполіція зазначила, що до складу «злочинної групи» входило семеро осіб: окрім Дикого були задіяні також начальник відділу прокуратури Обухівського району, слідчий Обухівського райвідділу міліції, два адвокати і двоє громадян. Громадянами виявились брати Вадим і Віталій Дмитренки, крім того один з братів — Вадим був помічником народного депутата Олександри Кужель. Із цієї сімки другий прокурор і слідчий міліції підозри не отримали, Дикому, двом адвокатам і братам Дмитренкам повідомили про підозру за статтею «вимагання». Цю справу у червні 2015 року навіть почав розглядати Києво-Святошинський райсуд, та вже в жовтні повернув прокуратурі обвинувальний акт для усунення недоліків.

Згодом у березні 2016 року прокурор прокуратури Київської області Антон Авер’янов закрив провадження щодо братів Дмитренків і двох адвокатів у зв’язку з браком доказів. Ходить думка, що в цьому їм допомогла саме депутат Кужель. Невдовзі, а саме в квітні того ж року, заступник Генпрокурора скасував постанову Авер’янова, що спричинила нові судові конвульсії. Та вже в жовтні того ж 2016 року на судову арену вийшов ніхто інший, як сам Генеральний прокурор Юрій Віталійович Луценко, який взяв все під свій контроль, на жаль, не такий, який відповідав би народним очікуванням. Адже Луценко скасував постанови заступника генпрокурора і скерував справу для подальшого розслідування до слідчого управління прокуратури Львівської області. А вже в кінці листопада того ж 2016 року прокурор прокуратури Львівської області Петро Бойко закрив провадження щодо Юрія Дикого та справу в цілому.

Тут очевидно, що за вказівки Луценка справу банально спустили на гальмах. Спочатку, можливо за проханням Кужель, «відмазали» Дмитренків, а згодом витягнули й Юрія Дикого, щоб не потягнув на дно всю злочинну компанію.

Як бачимо, Дикий вже мав справу «з вогнем» і мало не поплатився. Але йому замало того, що залишився на волі, він вирішив піти в атаку — відновитись на посаді. А останні події, пов’язані із відновленням впливу деяких чиновників часів Януковича надихають його на думки, що саме зараз це вдасться довести до успішного результату. Розуміємо, що надій на справедливий розгляд його справи вже немає, тому потрібно бути пильними і хоча б не допустити цього злочинця знову до влади. Журналісти пильно слідкуватимуть за розвитком подій довкола цього «дико» зухвалого Юрія Дикого і не допустять його реваншу!

Ihor Dumka