Суд зазначив, що повноваження глави держави не передбачають права створення такого органу

Конституційний суд України визнав неконституційним створення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням «Дзеркало тижня».

Зокрема, суд визнав такими, що не відповідають Основному закону, низку положень закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Зазначимо, подання надійшло від 46 народних депутатів. КСУ вирішив, що Нацкомісія була створена у неконституційний спосіб, її статус і спосіб формування не відповідають Конституції.

Підкреслимо, в той же час у прес-службі Конституційного суду РБК-Україна не підтвердили і не спростували цю інформацію. У прес-службі уточнили, що рішення КСУ з цього питання буде оприлюднено пізніше.

У довідковій службі суду РБК-Україна також підтвердили, що справа розглядалася у закритому режимі.

Так, комісію утворив п’ятий президент Петро Порошенко указом від 27 серпня 2014 року №694. Згодом, 22 вересня 2016 року, Верховна рада схвалила закон про НКРЕКП, яким визначалося, що Нацкомісія є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає та звільняє глава держави.

Конституційний суд зазначив, що при створенні цього органу президент вийшов за межі своїх конституційних повноважень, оскільки повноваження глави держави вичерпно визначені Основним законом, який не передбачає його права утворювати такі органи. Так само Конституція не наділяє президента правом призначати та звільняти членів НКРЕКП.

Також суд встановив, що визначений законом статус Нацкомісії не відповідає Конституції. За своїми функціями, завданнями і повноваженням комісія по суті є центральним органом виконавчої влади, а тому відповідно до Конституції закон мав визначити саме такий її статус, який передбачає входження НКРЕКП в систему органів виконавчої влади і спрямування її роботи Кабінетом міністрів.

Додамо також, НКРЕКП звинувачували у прийнятті рішень в інтересах тодішнього президента, його оточення та певних олігархічних груп, зокрема запровадження формули «Роттердам+» (затверджена комісією у березні 2016 року), яка мала наслідком запровадження високих тарифів для населення та промисловості.